Досвід роботи

І. Вступ.

Актуальність досвіду

Концепція математичної освіти України і Держстандарт освітньої галузі «Математика» передбачають передумови для формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентності учнів.

XXI століття  ̶  це вік інформаційно-комунікаційних технологій та їх впровадження у різні сфери життя. Педагогічна наука та навчально-виховна практика покликані забезпечити належні умови для реалізації основної мети сучасної школи, а саме «…створити таку систему навчання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів та можливостей».

Відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні  на 2012–2021 роки пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інноваційних технологій, що забезпечує подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності  в інформаційному суспільстві [1].

Перспективність досвіду

Подання навчального матеріалу за допомогою комп’ютерних засобів, використання мережі Інтернет як джерело інформації і т.д. пожвавлюють освітній процес, роблячи його яскравим, незабутнім і цікавим для учня, а також сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів.

Мета – вдосконалення методів та прийомів навчання математики за допомогою застосування ІКТ у навчальному процесі, спрямування їх на розвиток пізнавальних інтересів учнів.

Об’єктом дослідження є процес формування пізнавального інтересу учнів.

Предметом дослідження є використання ІКТ при навчанні математиці.

Провідна ідея досвіду –– поєднати інноваційні методи навчання з традиційними, показати що використання ІКТ на уроках математики сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, спонукає до  зростання творчої активності, реалізації творчого потенціалу особистості. Ще Я. Коменський писав, що «всіма можливими засобами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і навчання». При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А.Коменського та сучасної дидактики: науковість, цілісність, послідовність, наочність, зв’язок з життям,  доступність, принцип повноцінної освіти.

Практична значущість досвіду – поєднання традиційних та інноваційних методів дає можливість досягти більшої ефективності та якості уроку, підвищити мотивацію до навчання.

Теоретичне обґрунтування досвіду

Проблемою розвитку пізнавальних інтересів школярів займалось багато відомих педагогів, наприклад: Г.І. Щукіна., П.Я. Гальперин, Л.А. Гордон, В.О. Онищук .

Дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у навчанні досліджувала І. В. Роберт, систему підготовки педагога до використання інформаційної технології в навчальному процесі запропонував і обґрунтував М. І. Жалдак. Американському вченому С. Пейперту належить ідея "комп’ютерних навчальних середовищ", на якій базується більшість сучасних навчальних комп’ютерних програм. Він досліджував можливості комп'ютера як засобу для розвитку розумової діяльності учнів. А. Дзюбенко ІКТ навчання визначає як сукупність програмних, технічних, комп’ютерних і комунікаційних засобів, а також способів та новаторських методів їхнього застосування для забезпечення високої ефективності й інформатизації освітнього процесу [2].

У роботі О. Гудиревої ІКТ охарактеризовано як „ новий вимір у просторі навчання. Це необхідний помічник учителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, але не панацея від усього традиційного. Комп’ютер ні в якому разі не замінить живого спілкування з учителем, впливу особистості вчителя. Комп’ютер – це знаряддя, яке покращує роботу вчителя, але спочатку вчителеві треба докласти чимало зусиль для опанування знаряддям, необхідно творчо проводити підбір матеріалу до уроків, переглянути методику викладання з погляду застосування ІКТ на уроці” [3].

ІІ. Основна аналітична частина

Реалізація основних напрямів модернізації освіти вимагає переосмислення свого педагогічного досвіду, щоб зрозуміти, що ж змінити у своїй діяльності з позиції розвитку пізнавального інтересу учнів, яких знань і умінь в сучасних умовах вже недостатньо, які сучасні засоби навчання найбільш ефективні для розвитку особистості.

Інтерес до вивчення предмету багато в чому залежить від того, як побудовано навчальний процес. Застосування комп'ютерної техніки під час вивчення математики дозволяє зробити урок нетрадиційним, яскравим, насиченим, наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що перетворюють математику з об'єкту вивчення в засіб отримання нових знань.

Пам'ятаючи слова К. Ф. Гауса про те, що «математика - наука для очей, а не для вух», вважаю, що математика - це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може активізувати всі види навчальної діяльності на різних етапах уроку: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи, позакласна робота, творча робота.

Вашій увазі пропоную методи і прийоми навчання, які допомагають зацікавити учнів у вивченні математики, залучити до активної співпраці.

В своїй роботі застосовую комп’ютерні технології як засіб виконання проекту. Метод проектів дає змогу поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням, самостійно здобувати знання й упевнено їх застосовувати на практиці.  Прикладом використання методу проектних технологій у навчанні є створення учнями 9 класу проекту «Гармонія та краса в симетрії». Перед учнями була поставлена проблема «Чи справді є симетричними  предмети, що нас оточують?».

Спосіб реалізації проблеми:

• пошук відповідей на питання «Про що може розповісти нам симетрія?», «Чи симетричне все живе і неживе в природі?», «Яка мета законів симетрії в побуті людини?»;

• підбір, систематизація та узагальнення матеріалів про симетрію відносно точки і прямої у природі, мистецтві, літературі, науці, архітектурі;

• робота з різними джерелами інформації, пошук інформації, постановка завдань, їх розв’язання, що дає змогу зблизити теоретичний матеріал із практичною діяльністю в різних галузях життя.

Реалізація цього учнівського проекту відбулася у формі захисту презентацій. (додаток 1)

Метод проектів дає учням змогу вчитися на власному досвіді, приносить задоволення учням, що бачать продукт своєї праці, навчає спостережливості та вмінню бачити прекрасне у повсякденному житті, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення математики.

Найбільш проста форма ІКТ – презентація, коли комп’ютер виконує роль і дошки, і підручника, і дидактичного посібника. Для активізації пізнавального інтересу учнів використовую комп’ютерні презентації на таких етапах вивчення математики:

- уроки-лекції для пояснення нової теми, де учні не тільки слухають, продивляються інформацію на екранах, конспектують, а й відповідають на запитання;

Прикладом демонстраційного супроводу під час пояснень на уроці є презентація до уроку «Лінійна функція» 7 клас. Пояснення учителя супроводжується інформацією на слайдах, що є не тільки яскравою динамічною ілюстрацією, а й способом фіксації найсуттєвішого у новому матеріалі. Означення лінійної функції вчитель вводить з допомогою учнів, а властивості функції – учні пояснюють самі за готовим малюнком (додаток 2).

- для контролю набутих теоретичних знань: на екрані містяться запитання з наступною появою правильної відповіді для самоконтролю,  для виконання тестових завдань з наступною появою правильної відповіді після його виконання (додаток 3) ;

- для проведення усного рахунку (відновити ланцюжок обчислень, розгадування кросворда, гра «Відгадай слово», «Цікаві задачі» (додаток 4) ;

  Згідно Державного стандарту для формування предметних компетенцій в учнів 5-7 класів важливим є діяльнісний підхід. Коли учні є не пасивними спостерігачами навчального процесу, а його активними учасниками. Цьому сприяють навчальні ігри з математики, що проводяться з допомогою ІКТ. Навчальні ігри мають на меті, крім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначення, вміння працювати колективно, розвитку творчих здібностей, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.        

Інтегровані уроки математики з іншими предметами.

У наш час необхідно використовувати всі можливості для збагачення дітей корисною інформацією, зацікавити учнів математикою через інші науки, продемонструвавши їм взаємозв’язок і взаємопроникнення різних навчальних предметів.  Реалізувати цю можливість можна на інтегрованих уроках. Ці уроки дають змогу показати значення міжпредметних зв’язків, поєднати науки, які на перший погляд є різними. Інтегрований урок з української літератури та математики у 6 класі «Раціональні числа. Творчість Ліни Костенко»  викликав у дітей здивування, захоплення, жвавий інтерес. Урок проводили два вчителі. Цей факт зацікавив дітей. На уроці діти активно працювали, були дуже уважними, зібраними. Змістовна презентація, ігрові моменти, наочність, музичний супровід, інтерактивні методи навчання, різні форми роботи – все це не можливо було б реалізувати на уроці без ІКТ. Інтегровані уроки викликають високу мотивацію учнів до навчання та максимально стимулюють пізнавальну активність (додаток 5).

Уроки-подорожі, як різновид нестандартного уроку (додаток 6).

Треба відзначити, що сьогодні збільшується число учнів, що мають удома комп'ютери й підключення до Інтернету. Тому практикую електронні домашні завдання: підготувати презентації з певної теми, скласти кросворд, знайти необхідну інформацію в Інтернеті та підготувати реферат або повідомлення       ( додаток 7). Розпочата робота із залучення учнів до виконання інтерактивних вправ в он-лайн середовищі https://learningapps.org/.

Електронні домашні завдання підвищують пізнавальну активність учнів і стимулюють їх до самостійного здобуття знань.

На уроках використовую прикладне програмне середовище Пакет DG. Наприклад, при закріпленні теми «Координатна площина» учні 6 класу із задоволенням виконують практичну роботу «Малюємо за координатами» (додаток 8).

ІКТ допомагає проводити позакласну роботу з предмету. Учні , використовуючи інтернет-ресурси, зібрали інформацію про українських вчених-математиків і провели позакласний захід, а також підготували усний журнал «Їх величності піраміди (додаток 9).

ІІІ. Висновки

Використання комп’ютера на уроці математики – один із засобів, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, активізувати пізнавальну діяльність, підвищити мотивацію учня до навчання, створити умови для підвищення ефективності уроку.

Здійснивши аналіз діяльності над даною проблемною темою встановила:

• підвищився рівень самостійності роботи учнів з предмету;
• зросла мотивація учнів до вивчення математики;
• аналіз рівня навчальних досягнень учнів з предмету за три роки показує їх позитивну динаміку(додаток 10);
• підвищилася відповідальність учнів при підготовці до ДПА та успішність і якість знань (додаток 11);
• щорічно випускники школи обирають математику для проходження ЗНО, що дає їм змогу вступати до вузів та успішно продовжити навчання;
• учні школи беруть активну участь у конкурсах: науково-популяристичний конкурс «Кенгуру», проект «Міксіке в Україні»; є переможцями в обласному конкурсі навчальних проектів з математики «Все навколо геометрія» в номінації «Найкращі учнівські роботи».

ІV. Бібліографія

1. Національна доктрина  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
2. Дзюбенко А. А. Новые информационные технологии в образовании /

А. А. Дзюбенко. – М., 2000. – 104 с.

3. Гудирева О. М. Використання сучасних інформаційних технологій в

освітній програмі „Intel ® Навчання для майбутнього” / О. М. Гудирева // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2006. – № 5. – с.27-29.

4. Ткачишина І.П. Роль гри та нестандартних уроків у підвищенні інтересу учнів до вивчення математики // Математика в школах України. – 2004. - №4. – С.6-7.
5. Горох О. Комп’ютер на уроці математики // Математика. – 2007. - №2. – С.9-12.
6. Саволюк А.П.Комп’ютер допомагає вчителю // Математика. – 2004. - №7. – С.9-13.
7. Пінчук О.П.З досвіду використання комп’ютера на уроках математики // Математика. – 2003. - №12. – С.6-7.
8. Литвин Н.М. Поділюся досвідом // Математика. – 2004. - №27-28. – С.31-36.
9. Бондар Н. Математика для філологів // Математика. – 2013. - №38-39. – С.17-24.
10. Соловій Г. Метод проектів // Математика. – 2014. - №16. – С.27-28.
11. Онисковець С. Формування пізнавальних інтересів учнів // Математика. – 2014. - №4. – С.35-40.